ХРАМ РІЗДВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Перш за все: хрещеними батьками можуть бити лише православні християни. Особи не православного віросповідання не можуть бути хрещеними батьками.

Звичай мати восприємників при Хрещенні бере своє коріння з Апостольських часів. Грецьке слово "анадехоменос" (восприємник) має також значення "поручитель".

Батькам необхідно пам'ятати, що до рішення охрестити дитину вони повинні докласти обіцянку Богові виховувати її за правилами Православної Церкви. Але крім їхнього зобов'язання потрібне і зобов'язання хрещених батьків. Воно виражається в хрещенській обітниці хрещених за немовля перед Богом і Церквою: «відрікаюся від сатани, поєднуюсь Христові». Тому при хрещенні дитини особливу увагу слід звернути на хрещених та їх віру.

При хрещенні немовлят тримають на руках своїх хрещених дітей протягом усього Таїнства. Саме тому, що після занурення в купіль хрещений приймає дитину з рук священика, і пішло слов'янське слово «восприємник». Тим самим він все життя бере на себе обов'язок виховувати дитину в православному дусі, і відповідь за це виховання даватиме на Страшному Суді. Хрещені батьки намагаються навчити хрещеників вірі та благочестю, долучають до Таїнств православної церкви і до кінця своїх днів моляться за них…

Цілком неприпустимо, щоб хресними ставали люди, які відпали від Церкви внаслідок тяжких (смертних) гріхів. До участі в Таїнствах Церкви таким людям треба з'єднатися з Церквою через покаяння в Таїнстві Сповіді.
Це стосується не лише хрещених, а й батьків. Для тих, хто не воцерковлений, сповідь є обов'язковою.

Необхідно розуміти, що обирати восприємників батьки мають залежно від тих духовних якостей, які захочуть побачити у майбутньому у своїй дитині.
Згодом, після досягнення дитиною свідомого віку, восприємник зобов'язаний пояснити дитині основи Православної віри, водить дитину до Причастя і турбується про моральний та духовний стан дитини. Це ще раз показує, що потрібно вибирати у хрещених людей православних та віруючих, знайомих зі змістом Святого Письма, які живуть церковним життям у Таїнствами Церкви.
Бажано, щоб за деякий час до хрещення Хрещені сповідалися та причастилися.
Не можуть бути хрещеними батьками дитини ченці та монахині, а також батьки дітини.

У духовній спорідненості шлюб заборонено між Хрещеними та хресною дитиною, а також між ххрещеними та батьками дитини. Тобто хрещений батько і хрещена мати не можуть одружуватися ні з хрещениками чи хрещеницями, ні з їхніми рідними по крові батьками та матерями. Хрещений батько і мати однієї й той самої дитини можуть перебувати у шлюбі між собою.



Прежде всего: крестными родителями могут выступать лишь только православные христиане. Лица не православного вероисповедания не могут быть крестными родителями.

Обычай иметь восприемников при Крещении восходит к древнейшему Апостольскому Преданию. Греческое слово «анадехоменос» (восприемник) имеет также значение «поручитель».

Родителям необходимо помнить, что к решению окрестить ребенка они должны приложить сознательное обещание Богу воспитывать его по правилам Православной Церкви. Но, кроме их обязательства, требуется и обязательство крестных родителей. Оно выражается в крещенском обете крестных за младенца перед Богом и Церковью: «отрицаюсь от сатаны, сочетаюсь Христу». Поэтому при крещении младенца особое внимание нужно обратить на крестных и на их веру.

При крещении младенцев восприемники держат на руках своих крестных детей на протяжении всего Таинства. Именно потому, что после погружения в купель крестный (-ая) принимает младенца из рук священника, и пошло славянское слово «восприемник». Тем самым он на всю жизнь берет на себя обязанность воспитывать ребенка в православном духе, и ответ за это воспитание будет давать на Страшном Суде. Крестные родители стараются научить крестников вере и благочестию, приобщают к Таинствам православной церкви и до конца своих дней молятся за них…

Совершенно недопустимо, чтобы крестными становились люди, отпавшие от Церкви вследствие совершения тяжких (смертных) грехов. Прежде участия в Таинствах Церкви таким людям надо воссоединиться с Церковью через покаяние в Таинстве Исповеди.

Это относится не только к крестным, но и к родителям. Для тех, кто не воцерковлен, исповедь обязательна.

Нужно понимать, что выбирать восприемников родители должны в зависимости от тех духовных качеств, которые захотят увидеть в будущем в своем ребенке.

Впоследствии, по достижении ребенком сознательного возраста, восприемник должен объяснить ему основы Православной веры, водить его к Причастию и заботиться о его нравственном и духовном состоянии. Это еще раз показывает, что нужно выбирать крестных из людей крещеных и православно верующих, знакомых с содержанием Священного Писания, живущих церковной жизнью в ее Таинствах.

Желательно, чтобы за некоторое время до крещения ребенка крестные родители исповедовались и причастились.

Не допускаются к восприемничеству монахи и монахини, также и родители не могут быть восприемниками собственных детей.

В духовном родстве брак запрещен между восприемниками и воспринятыми в Таинстве Крещения, а также с родителями воспринятых. То есть крестный отец и крестная мать не могут вступать в брак ни с крестниками или крестницами, ни с их родными по крови отцами и матерями. Восприемник и восприемница (крестные отец и мать одного и того же крещаемого) могут состоять в браке между собой.

Святе Хрещення є духовним народженням людини, тобто. початком його духовного життя та в ранні роки від батьків та хрещених залежить, яким буде її продовження. Постарайтеся, щоб спілкування вашої дитини з Богом продовжилося насамперед у Таїнстві Святого Причастя, в якому людина воістину з'єднується з Богом.

Немовляті (до 7 років) перед Причастям не потрібна сповідь, і не обов'язково бути усю службу у храмі. Його можна приносити/наводити після початку богослужіння залежно від його духовного віку. Зовсім маленьких дітей можна причащати після годування.

З самого раннього віку намагайтеся прищеплювати дітям навички богоспілкування, знання про віру та Церкву через читання молитов, Святого Письма для дітей (Біблія, Святе Євангеліє), читання житій святих, закону Божого та іншої духовної літератури. Навчайте дітей бачити присутність Божу у всіх проявах навколишнього світу.


Святое Крещение является духовным рождением человека, т.е. началом его духовной жизни, и в ранние годы от родителей и крестных зависит, каким будет ее продолжение. Постарайтесь, чтобы общение Вашего ребенка с Богом продолжилось, прежде всего, в Таинстве Святого Причащения, в котором человек воистину соединяется с Богом.

Младенцу (до 7 лет) перед Причастием не требуется исповедь, и не обязательно быть всю службу в храме. Его можно приносить/приводить после начала богослужения в зависимости от его духовного возраста. Совсем маленьких детей можно причащать после кормления.


С раннего возраста старайтесь прививать детям навыки богообщения, знания о вере и Церкви через чтение молитв, Священного Писания для детей (Библия, Святое Евангелие), чтение житий святых, закона Божиего и другой духовной литературы. Научайте детей видеть присутствие Божие во всех проявлениях окружающего нас мира.